ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ БТДЮ Інгульського району м.Миколаєва
Тема: «Формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності»
Актуальність науково-методичної проблеми
Найважливіші цінністі кожного народу ґрунтуються на його історії, географії,культурних традиціях, демографічних чинниках. Вони формуються століттями, передаються з покоління у покоління, розвиваються і дають змогу у складні історичні моменти долати труднощі, переживати кризи, знаходити шлях для відновлення і стверджувати свою ідентичність і незалежність.
Історичне прагнення українців бути вільною й незалежною нацією, перетворило Україну на самодостатню і гідну серед інших європейських країн. Сьогодні, коли постала реальна загроза втрати суверенитету України в умовах російсько-української війни, український народ як ніколи маєз гуртуватися, мобілізуватись, усвідомити свою ідентичність, національну унікальність і самодостатність, законне і невід’ємне право бути господарем на власній землі.
Події останніх двох років спонукають діяти владу і суспільство рішуче, швидко і ефективно, так би мовити «на найвищих обертах».Для перемоги максимально задіяні оборонні, інформаційні і найцінніше – людські ресурси. Але щоб повноцінно здобувати авторитет на міжнародній арені і апелювати досвітової спільноти ми потребуємо відновлення і невпинного розвитку соціально-культурного і освітньо-виховного ресурсу, що виступає потужним духовно-мобілізаційним стимулом підвищення соціальної і творчої активності підростаючого покоління громадян, які мають стати ефективною силою, здатною позитивно впливати на майбутнє України.
Від років набуття своєї незалежності Україна потребувала зміцнення національно-патріотичного підгрунття у свідомості своїх громадян. З часом актуальність даного питання у суспільстві поступилася економічним проблемам. Спочатку спостерігалися певна пасивність,половинчатість, а згодом байдужість і поступова деформація традиційної національно-патріотичної свідомості. Зрештою,поширення проросійської агресивної ідеології у політиці і релігійній сфері;перебування окремих регіонів і міст у сфері впливу російської мови за рахунок державної; не виконання Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; домінування російського контенту в українському медіа- та інформ-просторі на противагу українському тощо призвели до деформації і подвійних стандартів у вихованні підростаючого покоління українців. Мовна і ідейна нестійкість тривалий час руйнувала ще не сформовану ментальність учнівства сенсами й наративами «русского міра».
У Кoнцепцiї нацioнальнo-патрioтичнoгo вихoвання дiтей та мoлoдi України, шо її було прийнято у 2015 р.. зазначалось шо: «…до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної традиції, досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися взагалі терміна “національний”, а “патріотичне виховання” сприймали винятково в етно народному або неорадянському вимірі.»[3]
Історичні події пов’язані із Революцією Гідності, анексією півострова Крим, військовою агресією на сході України, посиленням волонтерського руху, сприяли підйому національно-патріотичної свідомості сучасної учнівської молоді, відродили почуття любові до рідних місць, гордісті за свій народ, бажання досліджувати, зберігати,і примножувати багатство своєї країни.
Загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, обумовила нагальну необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді на основі національних та європейських цінностей.
Російська військова агресія й окремі негативні тенденції, що позначилися у суспільстві на її тлі, надали сьогодні проблемам національно-патріотичного виховання більш загострений характер.Серед них: складність одночасного вирішення Україною комплексу завдань минулого, сьогодення і прийдешнього; незадовільний стан демократії, дотримання прав людини та верховенства права; ментальне виснаження; домінування цінностей, пов’язаних із базовими потребами; пріоритет матеріальних мотивів; нормування низького рівня життя; низький горизонт планування; емігрантські настрої; зниження освітнього цензу нації; пасивність і розчарованість громадянського суспільства; недостатня його консолідованість; взаємна недовіра між народом і владою; суспільна апатія; нездатність розраховувати на власні сили; тривале виховання на іншій культурі й чужих цінностях; пристосуванство; недостатнє залучення юнацтва до лідерства в організації колективних справ тощо. Війна вже за кілька місяців разюче змінила світогляд більшості українців,відтак проблема національно-патріотичного виховання стала ще актуальнішою.
У Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України 2022р.,національно-патріотичне виховання дітей та молоді визначається як комплексна, системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, закладів освіти, сім’ї, громадських об’єднань та благодійних організацій, релігійних організацій та інших інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. [2]
Серед важливих пріоритетів національно-патріотичного виховання -усвідомлення дітей та молоді своєї приналежності до українського народу та формування у них ціннісного ставлення до Батьківщини, держави, нації.
Тому, одним із виховних завдань, через систему яких реалізується національно-патріотичне виховання є формування національно-патріотичної свідомості молодого покоління, сутність якої полягає в усвідомленні себе часткою українського народу, носієм національних цінностей, що склалися у процесі тривалого історичного розвитку українців як нації, своєї близькості й спорідненості із своїми співвітчизниками а також системі патріотичних якостей духовно-морального, емоційно-почуттєвого, інтелектуального та діяльнісно-поведінкового характеру.
Важливе місце у вирішенні завдань формування національно-патріотичної свідомості школярів і учнівської молоді належить закладам позашкільної освіти,яка являє собою сукупність різних видів діяльності і володіє широкими можливостями виховного впливу.
Як зазначає Биковська О., заклади позашкільної освіти можуть швидко і мобільно реагувати на зміни, надавати дітям широкі і нетрадиційні можливості для задоволення інтересів і потреб особистості, передбачають активну взаємодію та співпрацю дорослих і дітей.[1]Освітня діяльність у вільний час відрізняється нерегламентованим характером форм і методів роботи, що здійснюється на основі принципів добровільності та індивідуального, особистісно-орієнтованого підходів до кожного вихованця.До того ж, можливість одночасного навчання у гуртках та творчих об’єднаннях дітей різного віку,відсутність пріоритету оцінки, увага до процесу діяльності дитини, а не лише до результату; добровільність відвідування, що передбачає “вибір власного педагога” – зумовлюють психологічно комфортні умови навчання та виховання, а також створюють універсальне поле для розвитку, соціального становлення і творчого самовираження вихованців. З огляду на відкритість і різноманітність системи позашкільної освіти, у Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України наголошується на необхідності збереження у цей складний для нашої країни історичний період мережі закладів позашкільної освіти на всіх рівнях (державному, обласному, територіальних громад), недопущення їх реорганізації та ліквідації.[2]
Організація позашкільної життєдіяльності вихованців, задоволення їх освітніх потреб відбувається шляхом залучення до різних видів пізнавально-творчої діяльністі, що створюють умови для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час. Недарма складові пізнавально-творчої діяльністі включено до структури компетентностей позашкільної освіти.Так, пізнавальна компетентність спрямована на оволодіння знаннями про культуру, природу, техніку, суспільство, а творча на розвиток творчої діяльності, здібностей і уяви особистості.
Пізнавально-творча діяльність, виступає невід’ємною складовою будь-якого напрямку позашкільної освіти і надає необмежені можливості для відображення історії, мистецтва, культури, символіки нашого народу, максимального використання потенціалу рідної мови, традицій і звичаїв, української етнопедагогіки, етнопсихології, народознавства, засобів образотворчого, музичного, хореографічного і театрального мистецтва у контексті формування національну-патріотичної свідомості підростаючого покоління.
В той же час, аналіз наукових досліджень з проблеми формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти та наявна практика реалізації виховного потенціалу пізнавально-творчої діяльності в означеному контексті дозволили виявити суперечності між об’єктивним зростанням вимог суспільства до рівня сформованості патріотичних поглядів,понять і переконань школярів та учнівської молоді у складних умовах сьогодення та реальним станом національно-патріотичного виховання у ЗПО; між широким виховним потенціалом позашкільної освіти щодо формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльністі та його реалізацією на практиці.
Характерними недоліками стану формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності є:низький рівень дослідженості розробки та організаційно-методичного забезпечення даної проблематики; недостатнє використання компоненту суспільно-гуманітарної освіти (наприклад, орієнтування у медіа інформаційному просторі,здійснення науково-дослідницької та освітньо-просвітницької роботи про історію України та її сьогодення тощо)у освітньому процесі ЗПО; недостатня пов’язаність організаційно-масових заходів національно-патріотичної спрямованності із освітнім процесом; недостатнє залучення вихованців закладів позашкільної освіти до патріотичної діяльності(участь у підготовці і проведенні заходів національно-патріотичної спрямованності,створення сувенирів для воїнів-захисників, залучення до волонтерської діяльністі тощо); недостатня підготовленість педагогів-керівників гуртків до педагогічного супроводу процесу формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності.
Актуальність та необхідність розв’язання наявних суперечностей зумовили вибір науково-методичної проблемної теми БТДЮ Інгульського району м.Миколаєва на 2023/2026 навчальні роки – «Формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності».
Мету та завдання реалізації науково-методичної проблеми
Мета реалізації науково-методичної проблеми полягає у розробці ефективних шляхів використання різних форм пізнавально-творчої діяльності, що сприятимуть вдосконаленню процесу формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти та їх практичній реалізації у освітній діяльності БТДЮ Інгульського району м.Миколаєва.
Відповідно до мети реалізації науково-методичної проблеми темою передбачено розв’язання наступних завдань:
1. Вивчення і аналіз філософських, мистецтвознавчих історико-педагогічних та психолого-педагогічних аспектів проблеми «формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності» у теорії та практиці вітчизняної педагогіки.
2.Розробка педагогічних умов формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності.
3. Визначення шляхів ефективної організації процесу формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності.
4.Виявлення і обґрунтування особливостейпедагогічноїдіяльності керівників гуртків з проблеми формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності.
5.Практична реалізація процесу формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності у освітній діяльністі БТДЮ Інгульського району м.Миколаєва.
6. Регулювання та коригування методичних та практичних основ процесу формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності в ході його реалізації у освітньому процесі БТДЮ Інгульського району м.Миколаєва.
7. Аналіз та узагальнення результатів щодо впровадження методики формування національно-патріотичної свідомості вихованців закладів позашкільної освіти в умовах пізнавально-творчої діяльності у освітню діяльність БТДЮ Інгульського району м.Миколаєва.
Етапи реалізації науково-методичної проблеми
І етап -ознайомчо-моделюючий.Теоретичне вивчення педагогічного досвіду, проведення аналізуфілософської, мистецтвознавчої, історико-педагогічної та психолого-педагогічної літератури, з’ясовання стану вивчення даної проблематики; проведення відбору навчального-виховного матеріалу, розробка вихідних теоретичних позицій реалізації науково-методичної проблеми.Загальнотеоретична підготовка педагогічного колективудля осмислення наукової ідеї, що її згодом буде трансформованоу практичну площину. Мотивація та стимулювання працівників педагогічного колективу до реалізації науково-методичної проблеми.Створення творчої групи з реалізації науково-методичної темиз досвідченних педагогів-практиків за різними напрямками позашкільної освіти у закладі.Цілеспрямована методична діяльність членівпедагогічного колективу (через роботу у методичних об’єднаннях та інших формах методичної роботи) з метоюнакопичення матеріалів тарозробки методичних рекомендацій для планування дійта практичної реалізації науково-методичної проблеми. Розробка критеріїв та показниківоцінювання реального стану проблеми у практиці ЗПО, а згодом результативності впровадження проблемної теми. Визначення педагогічних умов та шляхів реалізації проблемиу освітній діяльністі закладу. (2023-2024 навчальний рік).
ІІ етап – організаційно-практичний.Підготовка та модернізація ресурсного (методичні, дидактичні матеріали) забезпеченняреалізації науково-методичної проблеми.Впровадження нової педагогічної ідеїу практичну діяльність закладу. Регулювання та коригування методичних та практичних основ -доопрацювання змісту навчально-виховного матеріалу,рекомендацій та перспективи їх використання.Освоєння та застосування інноваційних технологій, спрямованих на реалізацію проблемної теми у освітньому процесі(2024-2025 навчальний рік).
ІІІ етап– аналітико-узагальнюючий. Дослідження результативності роботи над реалізацією проблеми. Аналіз і узагальнення результатів практичного втілення у освітню діяльність закладу, формулювання висновків.Створення банку напрацьованих методичних розробок,оформлення рекомендацій для поширення та впровадження здобутого педагогічного досвіду у масову освітню практику ЗПО. Підведення підсумків роботи закладу у контексті роботи над проблемною темою (2025-2026 навчальний рік)
Законодавчі та нормативно-правові документи що регламентують роботу над науково-методичною проблемою закладу
1. Акт проголошення Незалежності України (постанова Верховної Ради Української РСР від 24.08.1991р.)
2. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) нова редакція затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2021 року № 33/2021
3. Декларація про державний суверенітет України (декларація Верховної Ради Української РСР від 16.07.1990р. №55-ХІІ
4. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. № 896/1993
5. Державна цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання на період до 2025 року. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 673/2021
6. Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений Кабінетом Міністрів України 30 вересня 2020 року.
7. Закон України Про освіту (від 05.09.2017 № 2145-VIII)
8. Закон України Про позашкільну освіту (від 22.06.2000 № 1841-III)
9. Конституція України (Закон України від 28.06.1996р.№254к/96-ВР).
10. Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді.Схвалено Указом Президента України від25 жовтня 2002 року № 948/2002
11. Концепція національного виховання.–Освіта.–1996.–26с.
12. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 № 527/2022
13. Концепція національного художнього виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах відродження української національної культури // Освіта.–1995.–№33.
14. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта.–2002.–№26.–С.2–4.
15. Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»).Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 р. № 845/2018
16. План дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки. Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 932/2020
17. Про День Державного Прапора України (Указ Президента України від 23.08.2004р.№987/2004)
18. Про Державний прапор України (постанова Верховної Ради України від 28.01.1992р.№2067-ХІІ)
19. Про Державний герб України (постанова Верховної Ради України від 19.02.1992р.№2137-ХІІ)
20. Про організацію освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти у 2023/2024 навчальному році Лист Міністерства (від 23.08.2023 № 1/12609-23)
21. «Про Стратегію національно-патріотичного виховання».Затверджена Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019
22. Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України (наказ МОН України від 07.09.2000р.№439)
23. Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році Лист Міністерства (від 24.08.2023 № 1/12702-23)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Биковська О. В. Позашкільна освіта:теоретико-методичні основи : моногр. / О. В. Биковська. – К. : ІВЦ АЛКОН, 2008. – 336 с.
- Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 № 527/2022
- Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді. Затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641/2015